29 жовтня, в перший день роботи виставки «AgroComplex», що тривала в Міжнародному виставковому центрі в Києві до 31 жовтня, до української столиці завітав керівник підрозділу сільськогосподарських безпілотників найбільшого в світі виробника дронів – китайської компанії DJI Саммер Ден. Сайт «Пропозиція» скористався нагодою взяти інтерв’ю у високопоставленого менеджера.

 - Розкажіть для початку трохи про Вашу компанію.

 - DJI створена в 2006 р. Тоді в компанії працювало 20 чоловік, зараз – 14 тисяч. Річний оборот компанії досяг $24 млрд, а три чверті дронів експортуються.

Підрозділ DJI Agriculture, який я очолюю, створено в 2012 р.

 - Які найцікавіші сучасні тенденції в розвитку безпілотників саме в тому, що стосується сільського господарства, Ви б могли відзначити?

 - Насамперед те, що швидко зростають обсяги використання безпілотників для обприскування. А в Японії дрони вже почали використовувати вже й для сівби – ними сіють рис.

 - Але ж у безпілотників обмежена вантажопідйомність. Як вони можуть замінити тракторні обприскувачі, не говорячи вже про самохідні, або ті самі літаки?

 - По-перше, безпілотникам не потрібна така велика вантажопідйомність. Нагадаю, що під час обприскування з повітря витрата робочої рідини на гектар на порядок менша, ніж при використанні наземного обприскувача.

По-друге, все залежить від країни. Наприклад, в Північній Америці, Аргентині чи Австралії, де ферми мають розмір кількасот гектарів, а часто – понад 1000 га, дрони наземним обприскувачам – не конкуренти. Однак у країнах Східної Азії (Китаї, Таїланді, Японії, Південній Кореї) або в ПАР, де поля менші, попит на безпілотники, здатні проводити обприскування, стрімко зростає. Наприклад, 95% полів у Китаї досі обприскується ручними обприскувачами. І тут лежить величезне поле для застосування дронів, частка яких в обприскуванні в Китаї вже перевищила частку тракторів: наприклад, тракторні й самохідні обприскувачі обробляють 2% площ, а безпілотники – вже 3%, а це – 1,3 млн га. На сьогодні в Китаї працює 55 тис. дронів-обприскувачів, і 40 тис. з них – нашого виробництва. Вони активно витісняють ручні обприскувачі.

Це стало можливим завдяки появі таких дронів, як модель Т16 безпілотника DJI. Її вантажопідйомність становить 16 л. Це забезпечує продуктивність на рівні 10 га/годину або 60 га і більше за день. Для таких дронів оптимальними є поля площею 50-100 га. Наприклад, у провінції Синьцзян вони широко застосовуються на бавовнику, де поля зазвичай мають розмір 80-100 га. Натомість із тракторними чи самохідними обприскувачами дрони можуть конкурувати тільки тоді, коли необхідно внести ЗЗР а в поле зайти технікою неможливо, або на полях зі складним рельєфом.

 - А чи застосовуються безпілотники для обприскування більш традиційних для України культур?

 - 70% площ, що обприскуються дронами в Китаї, - це рис, але далі йдуть пшениця й кукурудза. Також безпілотники обприскують цукровий буряк, батат,багато садів, наприклад, черешневих. В саду їхня продуктивність становить більше 2 га/год.

У випадку з багаторічними насадженнями перевага дрона полягає в більшій точності обприскування. Щоправда, для цього слід застосовувати дрони-обприскувачі, які працюють по RTK-сигналу, що забезпечує точність до 10 см. Перед цим слід виконати електронну карту саду з відповідною точністю за допомогою легкого дрону, на якому встановлено устаткування для дистанційного зондування і картування. На карті з розділенням у 10 см можна ідентифікувати кожне дерево. Відповідно, дрон може облітати кожну перешкоду і максимально ефективно обробляти кожне дерево.

 - Які перспективи застосування дронів під час десикації, зокрема, соняшнику? В Україні року не проходить без скандалу, викликаного десикацією з повітря, під час якої добряче «дістається» насадженням сусідів.

 - Це теж одна з переваг безпілотників. Наприклад, дрон може літати над полем на висоті 2-2,5 м, тоді як для вертольота мінімальна безпечна висота становить 10 м, а для літака, навіть найменшого, - 20 м. Відповідно, знесення під час обприскування дроном практично нульове. Щоправда, безпілотники теж мають обмеження: не рекомендується працювати ними за швидкості вітру понад 3 м/с.

 - Чи можуть в майбутньому дрони витіснити вертольоти й літаки?

 - Навряд чи. Однак у Японії дрони вже витісняють вертольоти. Привабливі вони й для України. У вас традиційно використовуються вертольоти й літаки, але ця техніка дуже стара і відтак дуже затратна в обслуговуванні. До того ж якщо необхідно обробити 100 га, а в поле зайти неможливо, то організовувати вертоліт для такої площі дуже дорого. От на 2000 га вертольоту немає альтернативи.

 - Ви розповідали, що навчаєте фермерів поводитися з дронами. За скільки часу можна навчити фермера працювати з безпілотником?

 - Наші дрони повністю автоматичні, тому курс навчання триває півдня. І наші курси вже пройшло 14 тис. чоловік. Водночас держави намагаються ліцензувати операторів дронів, тому вимагають від них здавати екзамени, що потребує більш тривалої підготовки.

 - Все-таки левова частка дронів у сільському господарстві використовується для дистанційного моніторингу полів. В якому напрямку відбувається технічний прогрес у цьому сегменті безпілотників?

 - Ці роботи виконують інші, компактніші моделі дронів. Я вважаю, що їх розвиток ітиме шляхом удосконалення якості формування мультиспектральних знімків та їх аналізу. Вже найближчим часом з дрона можна буде отримувати ще більше інформації.